"Практическое свиноводство с Андреем и Илоной Грабенко"
Успіх у свинарстві залежить від багатьох факторів: біобезпека внутрішня і зовнішня, генетика, збалансована годівля, умови утримання, кваліфікація персоналу, ветеринарно-профілактична схема.
В даній статті нашою метою є висвітлення одного із елементів ветеринарно-профілактичної схеми, зокрема профілактика аліментарної анемії новонароджених поросят та кокцидіозу свиней.
Аліментарна анемія поросят пов'язана з тим, що тварини народжуються з досить малим вмістом заліза в організмі, приблизно на рівні 30 - 50 мг. Залізо важкий мікроелемент, які досить важко поповнюється через молоко матері, приблизно 1 мг, при потребі приблизно 10 - 15 мг на добу. Залізо входить до складу гемоглобіну, який бере участь у засвоєнні кисню із зовнішнього середовища, а кисень в свою чергу основний елемент за допомогою якого проходять усі метаболічні процеси в організмі.
Норма гемоглобіну в крові тварин повинна бути на рівні 9 - 11 г/дл, а краще мати рівень гемоглобіну більше 11 г/дл. При захворюванні тварин на анемію знижується резестенція тварин, знижується продуктивність і збільшуються втрати, як і фізично тварин так і економічні показники.
Кокцидіоз це хвороба, яка викликається внутріклітинними паразитами родів еймерії, ізоспори та криптоспоридіями, які паразитують в клітинах переважно шлунково-кишечного тракту тварин. Найпоширенішим збудником є Isospora suis. Свиноматки клінічно не хворіють і являються переносниками збудника, тому є основним джерелом зараження новонароджених поросят.
Клінічні прояви хвороби спостерігаються переважно на сьомий - десятий день життя і характеризуються діареєю, яка важко піддається антибіотикотерапії. Хвороба характеризується зниженям продуктивності тварин і загибеллю. На більш пізніх сроках утримання дорощуванні та відгодвлі хвороба проявляється також зниженям продуктивності і діареями.
В травні 2022 року колектив ТОВ " ПОДІЛЬСЬКИЙ БЕКОН " вирішив провести експеримент з використанням різних препаратів для профілактики аліментарної анемії новонароджених поросят та кокцидіозу свиней. Мета проведення експерименту підібрати оптимальний залізовмісний препарат та кокцидіостатик, та прорахувати економічну ефективність від використання даних препаратів.
Експеримент проводили на поросятах у віці трьох днів. Поросята бралися підряд із одного гнізда і оброблялися різними препаратами. В експерименті було задіяно 102 голови поросят. Під час експерименту кожне порося перед обробкою зважили, зафіксували стартову масу і обробили відповідними препаратами. Кожному поросяті із 102 набили індивідуальну бірку із своїм номером.
Через п'ятнадцять днів переважили кожну тварину індивідуально і обрахували получено показники. Для оцінки ефективності профілактики аліментарної анемії поросят у 16 поросят заміряли вміст гемоглобіну в крові, перед введенням залізовмісних препаратів і повторно заміряли через п'ятнадцять днів.
Для проведення експерименту ми використали за основу схему, яку використовуємо на даний момент і перевірили два інших залізовмісних препарати і кокцидіостатики.
Під час проведення експерименту ми отримали наступні результати:
1. Результати вмісту гемоглобіну в крові тварин оброблених різними препаратами.
Таблиця № 1:
Результати заміру гемоглобіну у віці 3 дні та 18 днів поросят, оброблених Феровет + В12
Таблиця № 2:
Результати заміру гемоглобіну у віці 3 дні та 18 днів поросят, оброблених Юніферон 200
Таблиця № 3:
Результати заміру гемоглобіну у віці 3 дні та 18 днів поросят, оброблених Форцерис
При аналізі отриманих даних бачимо рівень гемоглобіну в крові поросят 18 денного віку наступний:
- Оброблені феровет + В 12 - 10,48 г/дл
- Оброблені юніферон 200 - 10,84 г/дл
- Оброблені форцерис - 12,08 г/дл
Отже ми бачимо, що найвищий рівень гемоглобіну у 18 денних поросят становить у поросят оброблених препаратом Форцерис на рівні 12,08 г/дл. При застосуванні препаратів Феровет + В12 і Юніферон 200 отримали результати відповідно 10,48 г/дл і 10,84 г/дл, що знаходяться в межах бажаних 9 - 11 г/дл.
2. Результати продуктивності тварин оброблених різними препаратами.
З отриманих результатів ми можемо побачити, що середньодобові прирости за п'ятнадцять днів були найвищі у поросят Дослідної групи №2 на рівні 0,251 кг на добу. Середньодобові прирости тварин оброблених по діючий схемі та Дослідної групи №1 були на рівні 0,241 та 0,236 кг на добу відповідно, що в даному віці є досить високим показником.
Під час проведення даного експерименту, під час постійного моніторингу кокцидіозних діарей не спостерігали, що в свою чергу дає право зробити висновок про ефективність даних препаратів проти кокцидіозу свиней.
На цьому ми закінчили перший етап експерименту. Ми отримали високі технологічні та фізіологічні показники від застосування усіх трьох схем. Ми не стали обраховувати економічну ефективність використання різних схем, щоб все ж таки уникнути фактору свиноматок. На дорощуванні продуктивність тварин уже буде безпосередньо залежати від їхнього фізіологічного стану і потенціалу. На даному етапі експерименту ми можемо впевнено визнати, що використання схеми обробки із застосуванням форцерис вдвічі менше потребує часу на обробку поросят.
Другий етап експерименту буде проходити уже на дорощуванні після відлучки. Відповідно до нашої технології вирощування всі тварини на дорощуванні проходять зважування у віці п'ятдесят днів. Отже ми і візьмемо дане переважування за другу контрольну точку, переважимо індивідуально усіх задіяних в експерименті тварин і подивимося, як вони ростимуть уже на дорощуванні. Дані результати дадуть нам змогу прорахувати економічну ефективність від використання наших схем.
